Україна - країна привидів


НОСТРАДАМУС ЗА ЮЩЕНКА?

До нинішнього Нового року багато наших співвітчизників отримали дуже щедрі подарунки: відомі російські чарівники запропонували їм надіслати магічні квадрати (чи кола), які допоможуть тим, хто відгукнеться на відповідні оголошення у вельми тиражних газетах і заповнить докладені до них анкети, виконати всі їхні бажання. Така собі незбагненна щедрість сучасних магів! І можна не сумніватись, що багато наших співвітчизників заповнять ці анкети і перешлють їх до вказаних поштових скриньок. Що на них чекає далі, навряд чи хтось знає, але навряд чи щось добре.

Пікантність даної ситуації полягає ще й у тому, що навряд чи й самі відомі російські маги знають, що від їх імені хтось пропонує чарівні квадрати (чи кола). Але це їх мало обходить: вони сьогодні живуть пречудово і все ще вельми популярні, тому для них нічого не варто поділитись своєю славою ще з кимсь.

І в Росії, і в нашій країні вже давно виникла й успішно функціонує, даючи чималі прибутки, галузь великої магії. Втім, вона завжди існувала й давала незрівнянно більші прибутки у США, Західній Європі та в багатьох інших розвинених країнах світу. Причому, як і в будь-якій іншій індустрії, тут теж діє закон попиту та пропозиції: одні відгалуження магії занепадають, інші розквітають, потім вони міняються місцями, але весь калейдоскоп лишається, тільки скельця у ньому світяться по-різному.

Схоже на те, що нині інтерес публіки до всім відомої астрології дещо впав. Тут ми можемо пригадати роки перебудови та початкову еру незалежності, коли виступи астрологів збирали величезні багатотисячні аудиторії. Нині популярність астрологів менша, але цілком достатня для прожитку, хоча вчені, ображені неувагою публіки до точних наук, останнім часом підсунули їм "чималу свиню".

Виявилось, що вірогідність передбачень астрологів можна підтвердити чи заперечити за допомогою математики. Адже дуже багато людей народжуються не тільки в один місяць, айв один день, тобто, під "одними й тими ж зорями", а відтак є цілком реальна змога визначити, чи подібні їхні долі. Так і зробили британський дослідник астрології Джефрі Дин та канадський психолог Іван Келлі. Вони проаналізували біографії та особистісні характеристики 2100 чоловік, що народились у Лондоні у перші дні березня 1958 року, причому 73 відсотки із них з'явились на світ з інтервалом не більше п'яти хвилин. Зорі начебто мали б усім приготувати приблизно однакову долю, адже вони були "часові близнюки". Але вчені не знайшли жодної статистичної схожості ні в їхніх долях, ні в їхніх характерах, ні в якихось підсумкових етапах життєвого шляху.

Ці ж самі автори провели ще один експеримент, запропонувавши 45 відомим англійським астрологам метричні виписки 160 чоловік. Мета своєрідного тесту — вказати, хто із них психічно не стійкий. Точність вгадування становила 50 на 50, тобто, не виходила за межі відомої теорії ймовірності. Але свої висновки автори оприлюднили у професійному журналі, про існування якого у світі знає мізерна кількість людей. Та, врешті, яке це має значення: астрологія проіснувала п'ять тисяч років і проіснує ще хтозна-скільки.

Велике мистецтво астролога полягає в тому, аби надавати своїм прогнозам такої форми, за якої можливе було б їх багатозначне, різноваріантне тлумачення. Ця традиція йде ще з часів стародавнього Єгипту. Ми віримо, що сучасні астрологи справді "радяться із зорями", але не менш пильно, судячи з усього, вони вивчають і реальне життя. Іноді навіть важко відрізнити прогноз модного астролога від прогнозу шанованого політолога чи соціолога: і там, і там фактично один набір понятійних категорій, а "точність попадання" не дуже значна.

Але ж є феномен Нострадамуса, великого французького астролога, який начебто у своїх катренах провістив історію людства аж до кінця третього тисячоліття. Тут треба відзначити, що ще жодне із пророцтв Нострадамуса не було розгадане до події, що воно її начебто мало віщувати, а лише "заднім числом", коли щось ставалось. Але річ навіть не в цьому: навколо цього справді видатного діяча середньовіччя було створено силу-силенну спекулятивної літератури й уведено в обіг чимало фальшивих катранів, приписаних йому ж. Так, Нострадамус, ніколи не згадував у своїх пророцтвах Україну (про її існування в ті часи в Європі майже ніхто не знав), але ж маємо зараз ми і книги, і цілі цикли пророцтв за темою "Нострадамус і Україна". Мало того, це ім'я використовується вже і в політичній боротьбі: скажімо, згідно одного розшифрованого пророцтва наступним президентом України обов'язково стане Віктор Ющенко.

Попит на астрологічні провіщення існує й нині, як і в давні часи. Тоді своїм майбутнім особливо цікавились короновані особи, бо їм було що втрачати. І вони платили за відповідні послуги. Тому дуже часто тогочасні вчені заробляли собі на життя астрологією, а займались наукою та іншими важливими речами.

Наприклад, перший відомий київський астролог Схарія, за походженням караїм, був водночас і лікарем, і алхіміком. Жив він у XV столітті, за сто років раніше, ніж Нострадамус. Про нього теж збереглось чимало згадок. Він перший почав вирощувати у Києві лікарські трави, заснувавши так званий Аптекарський город (там, де нині фунікулер). Поблизу стояв і його будинок, де він провадив свої досліди з алхімії. Судячи з усього, закінчив своє життя Схарія погано. Князь Михайло Олелькович, якому він служив, разом із кількома іншими українськими магнатами підготували змову, аби скинути литовське панування й відновити самостійність Київського князівства. Але змову було викрито і в 1471 році Михайлу Олельковичу відтяли голову на Замковій горі, що височить над Подолом. А от чи складав Схарія для свого господаря гороскоп, що віщував успіх розпочатої справи, невідомо.

УКРАЇНА - КРАЇНА ПРИВИДІВ?

Та натомість сьогодні піднесення переживає інша галузь тайнознавства — фантомологія (наука про привидів). А вони, привиди, просто таки розперезались у старій добрій Англії.

Відома всім Клаудіа Шифер купила будинок у графстві Саффолкс, збудований ще в 1575 році. Все було б добре, якби не привид черниці Панелопи, що померла ще в ХУП столітті й походила із сім'ї давніх власників садиби. Цей привид надто вже докучав новій господарці. Тому Клаудіа Шифер викликала спеціальну бригаду борців із привидами, які й втихомирили вихідця з того світу.

Власне кажучи, майже кожен старий замок в Англії має свого "фірмового" привида. У палаці Хемптен-Корт у цій ролі виступає тінь 22-річної Катрін Говард, п'ятої дружини короля Генріха VIII, страченої майже 500 років тому за наказом свого чоловіка начебто за подружню зраду.

Легенда зафіксувала деякі деталі цієї трагедії. Жінка дізналася про цей наказ свого чоловіка й побігла по сходах палацу до нього, сподіваючись вимолити прощення. Але король наказав кату виконати свою роботу. З того часу привид нещасної жінки час од часу мчиться донизу по сходах із жалібним криком. Кажуть, що служба охорони зафіксувала понад 100 таких видінь.

А нещодавно в іншому англійському замку камера спостереження навіть зняла на плівку середньовічного привида у той час, коли він чи то відчиняв, чи зачиняв вхідні двері. Ці кадри обійшли телевізію всього світу. Хоча скептики не забарилися заявити, що це фальшивка, потрібна господарям замку для приваблювання туристів.

Своїх "фамільних привидів" мають і деякі французькі, німецькі та інші європейські замки. Але їх чомусь менше, ніж у Великій Британії. І тут існує така версія: оскільки на британські острови багато сотень років не ступала нога завойовника, то англійські замки уціліли краще, зберегли грунтовніше свій інтер'єр та умеблювання, а, отже, й „фамільних привидів". Ходять чутки, що привиди є і в українських стародавніх замках. 

Дореволюційна преса про них писала досить часто, а потім відповідні публікації чи телесюжети з'явились буквально в останні роки. Серед найбільш знаних, так би мовити, вітчизняних привидів є славнозвісна "біла дама" в Острозькому замку, прототипом якої є начебто нещасна княжна Гальшка Острозька, спадкоємиця незліченних багатств відомого українського магнатського роду, жінка неймовірної вроди, яку зжили зі світу заздрісники і претенденти на спадщину. Свого привида має і величезна Генуезька фортеця у Судаку: це тінь колишнього коменданта, який загинув у бою з турками в 1475 році. Кажуть, що його образ виникає біля стіни цитаделі місячними ночами й спускається до моря. Його начебто бачили десятки місцевих жителів та туристів.

Так що ж це таке — привиди? Заперечувати взагалі існування такого феномену сьогодні навряд чи конструктивно: безліч людей заявляли і заявляють, що бачили їх. Для його пояснення пропонують дві версії: стан галюцинації, викликаний самонавіюванням чи навіюванням, або дія так званих паранормальних явищ. Що стосується стану галюцинації, то в історії відомі випадки, коли мешканці досить значних територій, всі, як один, бачили якісь дивні зображення та рухомі картини, щось хоже на марево в пустелі. Іноді такі епідемії охоплювали цілі графства та князівства. Іншими словами, ми не знаємо ще багатьох прихованих властивостей людської психіки.

Щодо другої версії, то британський психолог, професор Хедфорширського університету Ричард Вайземан спробував "ловити" привиди за допомогою сучасної вимірювальної техніки. Він отримав дозвіл на дослідження за допомогою експериментальних методів вже згадуваного королівського палацу в Хемптон - Корті і залучив до досліджень близько 500 добровольців. І близько половина із них стали свідками дивних феноменів: чули якісь таємничі звуки, бачили невиразні образи, відчували раптовий перепад температур тощо. Про цей експеримент розповідає дуже солідний журнал британських психологів. Але, звичайно ж, крапки над "і" й тут не поставлено, а висунуто припущення, що людина якимось чином здатна відчувати дію відомих і невідомих полів Землі, зокрема, магнітного, які й викликають появу таємничих феноменів.

А іншому досліднику, колезі професора Ричарда Вайземана, не пощастило, він вивчав інший британський замок із привидами, але після того, як там модернізували застарілу систему вентиляції, усі таємничі явища зникли.

ГОСТІ З ЧЕТВЕРТОГО ВИМІРУ?

і тут одразу ж постає питання: то що, справді існує "той світ" з усіма своїми незбагненними законами, а його посланці — привиди якимось чином проникають у наш світ? Серйозні вчені не відповідають ствердно на це запитання, а просто констатують: існує щось таке, чого не можна поки що пояснити в рамках нинішньої науки. Що стосується тих же привидів, то у них же є реальні аналоги — голограми, створені людиною. І взагалі нині висувається чимало нових сенсаційних фізичних теорій, деякі з них обіцяють перевернути світ догори дном.

Оте "щось" вивчає дуже авторитетна міжнародна організація — Комітет з наукового вивчення явищ, що вважаються паранормальними. Серед його членів — чимало лауреатів Нобелівської премії, слава та гордість сучасної науки. Оскільки в роботі комітету беруть активну участь відомі нейропсихологи Сюзан Блекмор із Англії та Стівен Пінкер із Канади, то відповідно й можна окреслити певний напрямок його дослідженнь. 

Слід відзначити, що те "щось" важко піддається науковим дослідженням: воно то з'являється, то зникає у точних вимірюваннях і часто-густо начебто кепкує над дослідниками. Немолоді люди пам'ятають бум парапсихології в СРСР в 70-ті роки минулого століття, коли її намагалися використати у військових цілях та, мабуть, марно. Судячи з усього, не досягли чогось особливого в цій галузі й супротивники Радянського Союзу в роки "холодної війни".

На цьому "щось" грунтується й величезна й прибуткова галузь — магія, яка часом виконує свої обіцянки та найчастіше — ні. Але попит породжує пропозицію, а відтак астрологи, духовидці, чаклуни, ворожки, ясновидці, телепати і т.д. і зараз запитувані й будуть запитувані широкою публікою ще довго. Хтось із них і справді володіє отим таємничим "чимось", а хтось просто робить свій бізнес на вічно нев'янучому захопленні людства. Але спробуй відрізнити зерна від полови.

Ставлення українських вчених до питання щодо існування паранормальних явищ теж неоднозначне. Багато із них ставляться до них скептично, але їхні критичні оцінки нинішнього буму тайнознавства є майже голосами волаючих у пустелі. Академік Академії медичних наук, член-коресподент НАНУ Iсак Трахтенберг, що тримається вельми твердої позиції у ставленні до лжецілительства, часто нагадує вислів польського сатирика Станіслава Леца: "Кожне століття має своє середньовіччя". Але, як бачимо, що чимало його колег, і в нашій країні, і за кордоном, прагнуть пізнати оте таємниче "щось", хоча поки що, здається, й без особливого успіху.

Петро КОЛОМІЄЦЬ, "Щось там, за виднокраєм", "Вісті кооперації", 5.02.2004 року

© Украина Аномальная
При копировании материала ссылка на источник обязательна
Категория: эзотерика, паранауки | Добавил: ufodos (26.01.2011) | Автор: Петро КОЛОМІЄЦЬ Просмотров: 5432
| Теги: привидения
похожий материал


Всего комментариев: 1
написал: Лорд (04.08.2013 14:36)
0  
А еще Украина страна душевнобольных, которыми переполнены больницы. Этому в большей степени способствует экономическая ситуация и это в стране, могущей прокормить мир




А ЧТО ВЫ ДУМАЕТЕ ПО ЭТОМУ ПОВОДУ ?
Имя *:
Email:
Код *:
ПРАВИЛА



Новости по теме
8-ми летняя история призрака с Голубых озер
Украина прощается с первым космонавтом
Над обширной территорией Украины пронесся НЛО
Карпатский болид: 16 лет безуспешных поисков
Умер Александр Васильевич Белецкий
НЛО активизировались над древнейшим городом Украины
Ставшая популярной шаровая молния из Одессы
Синевир - как главный объект мистического туризма на Закарпатье
В Украине снова видели Йети: в Запорожье
Умер Вадим Александрович Чернобров

Знаете ли вы, что...
В середине мая 2008 года правительство Великобритании открыло доступ к секретным материалам о «контактах с инопланетянами» с 1978 по 1987. Документы содержат рассказы очевидцев о «контактах с инопланетянами»

В этот день...
Сегодня (31 лет назад) 26 мая в 1987 году газета "Известия" публикует статью Л.Ивченко и Н.Лисовенко "Енакиевское "диво". Что о нем думают ученые". С тех пор слово "полтергейст" прочно вошло в разговорную речь на территории Советского Союза. ...

Чего не хватает на сайте "Украина аномальная"?
Всего ответов: 727


Сказано...
Метродор

Считать Землю единственным населенным миром в беспредельном пространстве было бы такой же вопиющей нелепостью, как утверждать, что на громадном засеянном поле мог бы вырасти только один пшеничный колос