[ Добавить статью ]

О. В. Білецький: «НЛО? Це серйозно!»


Взагалі—то, відчуття того, що все це — розіграш у перші хвилини розмови мене не полишало. Кому не відомі численні історії про спостереження і навіть контакти з «непізнаними літаючими об’єктами», які насправді виявлялися тим, що газетярі називають «вуткою». Погодьтеся, в нас уже вкоренилося дуже скептичне ставлення до таких повідомлень. Але... Але ось зараз, коли я пишу ці рядки, жартівливий настрій мій кудись подівся. НЛО — це дійсна серйозно, і за цією вже звичною для нас абревіатурою стоять надзвичайно складні проблеми. Сьогодні тривога звучить у виступах учених (адже вивчення НЛО — це той самий випадок, коли перетинаються інтереси багатьох наук): НЛО треба досліджувати, а не відмахуватися від них, як від «чортовиння». Так що спробуймо стати на доброзичливу, коректну точку зору і щось прояснити й систематизувати для себе в «проблемі НЛО». А допоможе нам у цьому наш сьогоднішній співбесідник — учений секретар Харківської обласної секції вивчення аномальних явищ у навколишньому середовищі при обласному правлінні науково—технічного товариства радіотехніки, електротехніки і зв'язку (НТТ РЕЗ) імені О. С. Попова Олександр Васильович БІЛЕЦЬКИЙ.



— Часто я уявленні широкої громадськості вже одне тільки слово «НЛО» асоціюється з космольотами позаземних цивілізацій. Між тим, таке ототожнення повністю невірне у своїй суті. Термін «НЛО» ніколи не був синонімом літальних апаратів гіпотетичних інопланетян. Цей термін, який уперше був застосований ВПС США на початку 1950—х років, означає всього лише «будь—який повітряний об’єкт, який не був впізнаний спостерігачем». Тобто це можуть бути і зразки земної техніки, і будь—які природні явища, яких спостерігачі не могли впізнати з якихось причин.

"Проблема НЛО" виникла майже одразу після другої світової війни, в 1947 році, і з тих пір інтерес до неї тримається не одне десятиріччя. Звичайно її виникнення пов'язують із спостереженням американського льотчика К. Арнольда, який, про літаючи 24 червня 1947 року на своєму літаку біля гори Маунт—Рейнір на північному заході США, раптом помітив дев'ять сріблястих дископодібних об'єктів. Вони летіли, ніби пов'язані ланцюжком, лавіруючи поміж високими гірськими вершинами. Повернувшись, Арнольд одразу ж повідомив про побачене журналістам, які і рознесли звістку про це по всьому світу. З того часу пройшло вже майже 37 років... Зібраний за ці роки масив повідомлень про спостереження НЛО налічує вже сотні тисяч випадків, і кількість їх з кожним роком збільшується.

У деяких випадках письмові свідчення спостерігачів підтверджуються показами приладів, приміром, радіолокаторами, а також фотографіями та кінофільмами. Ці дані зараз збираються і вивчаються у багатьох країнах світу різними урядовими та громадськими дослідними організаціями.

— Але останній часам, здається, вчені віддають перевагу іншому терміну — ААЯ, що означає «аномальне атмосферне явище».

— Так. Цю назву запропонував член—кореспондент АН СРСР В. В. Мігулін, який визначає ААЯ як «локальні явища, що мають вигляд формувань різної геометричної форми з досить чіткими межами, нерухомі або такі, що переміщаються по різноманітних траєкторіях». Така зміна в назві повністю відповідає сучасному станові проблеми НЛО і гарантує об'єктивний і справді науковий підхід до феномена.

ААЯ — реальність, І їх треба вивчати. До такого висновку прийшли радянські вчені, які брали участь у роботі першої республіканської науково—технічної наради з вивчення аномальних явищ у навколишньому середовищі, яка відбулась у Києві в 1981 році. У нашій країні вивчення аномальних атмосферних явищ проводиться Академією наук СРСР, комісією по вивченню аномальних явищ у навколишньому середовищі Географічного товариства СРСР, громадськими науково—технічними секціями при обласних правліннях НТТ РЕЗ ім. О. С. Попова. В листопаді 1981 року така секція було створена і в Харкові. Вона об'єднує вчених і різних спеціалістів — ентузіастів вивчення ААЯ. Завдань у секції багато, але найголовніше — збирання, обробка та аналіз повідомлень про ААЯ, які спостерігалися на території Харківської області та всієї нашої республіки.

Одразу хочу попередити: далеко не все, про що повідомляється як про ААЯ, є непоясненними. Після проведення відповідних аналізів спеціалісти відкидають більшість повідомлень з тієї причини, що люди прийняли за «неопізнані» давно опізнані і досить звичайні речі: різноманітні оптичні явища, яскраві астрономічні об’єкти, падіння супутників, наукові експерименти в космосі та верхніх шарах атмосфери та інше. Зараз вважається, що майже 60 процентів повідомлень можна віднести до цієї категорії. Але інші 20 процентів повідомлень дійсно, пояснити не так просто: іноді виникає декілька суперечливих пояснень, а іноді немає жодного.

— І які випадки потрапляють до цієї категорії, тобто належать саме до ААЯ?

— Приміром, досі вчені не можуть пояснити випадку, який стався в 1952 році під Вінницею в селі Гнівань. Перекладачка Т. Фаминська та співробітниця Державного астрономічного інституту імені Штернберга О. Котова спостерігали, як по небу із швидкістю літака рухалося щось трикутне, жовто—місячного кольору. Кутові розміри цього рівнобедреного трикутника були приблизно як у Місяця. Ніяких звуків вони не чули.

Кілька років тому в одній з областей європейської частини нашої країни неопізнані об'єкти постіймо спостерігалися над однією і тією ж ділянкою місцевості. Записи очевидців були такими:

«30 жовтня 6 21.30 спостерігалася червона куля, яке випромінювала білі хвилі. З'явилася і зникла несподівано.
16 листопада з 4.10 приблизно протягом 5 хвилин зависав червоний еліпс, який світився та пульсував у вертикальній площині.
17 листопада з 22.15 протягом 15 хвилин спостерігалося зависання півсфери із зеленуватим світінням.
19 грудня о 19.35 протягом 40 хвилин низько над землею пересувалися дві червоні кулі, які світилися. Одна з них двічі опускалася на грунт (світіння щезало) і знову піднімалася із світінням».

— Олександре Васильовичу, мабуть, багато харків'ян пам’ятають випадок, який стався 2 грудня минулого року (про це потім писала газета «Труд»). Увечері цього дня багато людей спостерігали одне і теж: групу яскравих різнокольорових об'єктів. які рухалось у напрямку з північного заходу на південний схід. Як це зараз пояснюють учені?

— Цей випадок був досконально проаналізований комісією з космічних досліджень АН УРСР, куди надійшло понад 600 повідомлень очевидців, які спостерігали це явище у різних місцях нашої республіки. Після обробки даних, які становлять безсумнівний науковий інтерес, вчені прийшли до висновку, що увечері 2 грудня тисячі людей спостерігали цілком «опізнане» явище — падіння одного з багатьох супутників Землі. Так що, як бачите, «дива» не сталося...

— Олександре Васильовичу. Ви говорили, що «проблема НЛО виникла в 1947 році. А до того часу хіба не спостерігалися схожі явища?

1947 рік можна назвати роком народження проблеми. Але самі аномальні явища — старі як світ. Повідомлення про них зустрічаються протягом усієї відомої історії людства, їх можна знайти у творах класиків античної епохи, у стародавніх хроніках, у розповідях мореплавців та мандрівників, книгах та газетах XIV— XIX століть. Не є винятком і чудові пам'ятки нашої вітчизняної історії та культури — давньоруські літописи. Ось лише одне повідомлення з тих, які нам удалося виявити. Воно належить до 1476 року: «Наприкінці лютого... багато хто вночі світло блискуче бачив і кола на небі».

Або ось таке. Це повідомлення вже ближче до наших часів. «Харьковские губернские ведомости» за 1913 рік повідомляли: «Кам'янець—Подільськ. Третій день над містом з'являється точка, яка світиться. При спостереженні здається, що вона змінює свою форму, потім повільно наближається до горизонту у напрямку польського кордону». Що це було? На жаль, зараз відповісти на це запитання, мабуть, неможливо, але одне можна сказати точно: типові аномальні атмосферні явища.

— І все ж таки, які є на сьогоднішній день гіпотези, котрі пояснюють хоча б деякі аномальні атмосферні явища? Яка їхня природа?

— На жаль, відповіді на це питання ще не знайдено. За десятиріччя, що існує проблема, було чимало спроб пояснити феномен ААЯ з різних точок зору. Одні вважали аномальні явища всього лише наслідком хворої уяви або галюцинаціями «свідків», інші твердили, що всі повідомлення можна легко пояснити помилками у спостереженні звичайних об’єктів та явищ, треті — що ці явища якимось чином пов’язані з діяльністю позаземних розумних істот...

Зараз же, коли існування ААЯ вже не викликає сумнівів і коли стали переходити із сфери домислів у галузь серйозних досліджень, учені стали висувати гіпотези, які пояснюють феномен як особливий клас фізичних явищ. Такою є, приміром, «плазмова гіпотеза» вченого із США Ф. Класса. який вважає ААЯ чимось схожим на кулясту блискавку. Певний інтерес становлять останні теоретичні розробки радянських учених. Доктор хімічних наук М. Т. Дмитрієв запропонував для пояснення цих явищ «хемілюмінесцентну гіпотезу». Суть її в тому, що в атмосфері у вигляді особливих зон нагромаджуються різноманітні речовини, які здатні вступати одна з одною у реакції. На початок та хід таких реакцій можуть впливати жорстке космічне випромінювання, сонячні промені, блискавки та інше. При цьому спостерігається ефект світіння речовин — хемілюмінесценція. Зони хемілюмінесценції, на думку М. Т. Дмитрієва, можуть поводити себе ло—різному: то нерухомо зависати, то рухатися з великою швидкістю.

Поряд із цією гіпотезою не так давно виникла інша, «турбулентна гіпотеза», авторами якої є член—кореспондент АН СРСР А. С. Монін та професор Г. І. Баренблатт. Автори цієї гіпотези вважають, що в атмосфері виникають порівняно невеликі за об'ємом, стійкі вихрові формування, які, як правило, мають дископодібну форму. За деяких умов усередині них опиняються пилові часточки, які зменшують прозорість маси повітря. Завдяки часточкам пилу ці вихрові формування стають видимими і можуть бути прийняті спостерігачами за літаючий об’єкт.

Крім цих трьох, є і багато інших гіпотез, які претендують на пояснення природи ААЯ. Але віддати перевагу якій—не—будь одній зараз, на жаль, не можна. Вся справа у тому, що жодна з існуючих гіпотез, відбиваючи якісь окремі сторони явищ не змогла поки що пояснити усієї сукупності емпіричних фактів, які складають цілісний образ феномена ААЯ. Усе сказане стосується і гіпотези про позаземну, розумну природу цих явищ, яке дістала, мабуть, найбільший громадський резонанс. Зараз учені вважають, що кожна з існуючих гіпотез повинна бути критично розглянута. Яка з них виявиться найбільш вірною — покажуть подальші дослідження. А поки що питання про природу ААЯ залишається відкритим, будь—яке довільне ототожнення їх з однією із запропонованих гіпотез (у тому числі і з «позаземною») навряд чи може вважатися коректним.

Але ж саме це і повинно стимулювати дослідницьку роботу. Згадаймо вислів французького математика Лапласа: «Ми такі далекі від того, щоб знати всі сили природи і різноманітні способи їх дії, що було б недостойно філософа заперечувати явища лише тому, що вони є непояснюваними при сьогоднішньому стані наших знань. Ми лише зобов'язані досліджувати явища з тим більшою ретельністю, чим важче визнати їх існування».

— Серед наших читачів можуть виявитися такі, хто коли—небудь бачив аномальні явища в оточуючому середовищі. Чи зможуть вони чимось допомогти вченим?

— Безумовно. Характер ААЯ такий, що вони можуть з'явитися несподівано у будь—який час, у будь—якому місці, на будь—якій відстані від спостерігача і триматися в полі зору невизначений час. Особливу цінність для науки становлять випадки спостереження ААЯ з близької відстані, коли намічається їх вплив на грунт, живу природу або техніку. У таких випадках є можливість провести приладні дослідження, що дозволяє найбільш об'єктивно пізнавати природу цих явищ.

Щоб зафіксувати їхню появу та організувати своєчасне вивчення, необхідна допомога якнайширшого кола осіб, які стали спостерігачами ААЯ. Тому, користуючись нагодою, ми запрошуємо до співробітництва всіх, хто колись спостерігав щось незвичайне в оточуючому середовищі. Нам можна написати на адресу: Харків—3, площа Радянської України, 1 Палац Праці, 2—ий під’їзд, 6—тий поверх, НТТ РЕЗ ім. О.С.Попова, секція вивчення аномальних явищ в навколишньому середовищі.

Гостя розпитувала Л. Мурзіна. 23 червня 1984 року «Ленінська зміна» (з архіву вісника "Аномалія").

© Украина Аномальная
При копировании материала ссылка на источник обязательна
Категория: уфология (раритет) | Добавил: administrator (11.03.2014) | Автор: О.В.Білецький Просмотров: 2318
| Теги: Белецкий, Харьков, интервью
похожий материал


Всего комментариев: 0



А ЧТО ВЫ ДУМАЕТЕ ПО ЭТОМУ ПОВОДУ ?
Имя *:
Email:
Код *:
ПРАВИЛА

Сообщить об НЛО над Украиной
Новости по теме
В Николаеве кости мамонта валялись на мусорке
На Сумщине обнаружили новую аномальную территорию
К истокам европейской цивилизации: полвека длятся археологические раскопки в Королево (Закарпатская область)
Помогите вспомнить все! Украинка попросила помощи от инопланетян
Исследователь аномальных явлений из Винницы раскрыл природу всех аномальных явлений
Феномену "Сумской чупакабры" исполнилось 5 лет
69 лет назад... в этот день зарождалась мировая уфология
В Запорожье строят уникальный парк мегалитов
Познавая непознанное: школьники в Сумах с пользой проводят летние каникулы
Мистические вещи в лесу под Киевом (фото, видео)

Знаете ли вы, что...
Волосы ангела вполне могуть быть веществом, остающимся после конденсации водных паров в дисперсионном следе, остающемся в полете за реактивным самолетом.

В этот день...
Сегодня (62 лет назад) 9 декабря в 1954 году Хесус Гомес и Лоренсо Флорес подверглись атаке четырех волосатых карликов в Венесуэле, которые пытались затащить их в НЛО, но безрезультатно. ...

Каково Ваше мировоззрение?
Всего ответов: 1080


Сказано...
Вернер фон Браун

Существуют внеземные силы, местопребывание которых нам еще не известно и которые гораздо сильнее, чем мы до сих пор предполагали