НЛО - в небі під Краснокутськом


Уже вдруге пишу на цю тему і вдруге не можу обійтися без окличного і питального знаків у заголовку — таким незвичним для нашого повсякденного сприйняття є випадки зустрічей з неопізнаними літаючими об'єктами. Цього разу мені напевно поталанило — на письмовому столі лежало кілька фотокарток із зображенням «літаючої тарілки»

НЛО - в небі під Краснокутськом (1990 рік)

А потрапили вони до мене так. Минулого четверга в кабінет зайшов агроном радгоспу «Пархомівський». що на Краснокутщині, А. М. Глуховський.

— Подивіться, можливо, зацікавить, — Анатолій Михайлович розклав на столі фотокартки. — Еге ж, наче капелюха хто кинув? А ось тут, — показує інший знімок, — на капелюха вже не схоже. Чи не так?

Над полем, хатами невеличкого хутірця зависла «літаюча тарілка». На одній з фотокарток було чітко видно випущені з боків «шасі».

Ці фотокартки Глуховському подарували знайомі, коли він у справах побував на Іванівській дослідній станції, що в Охтирському районі Сумщини, Дослідна станція розташована в селищі Сонячному, що якраз на межі наших двох областей.

— Знімки зроблено з території Сумської області. А НЛО ширяє над Харківщиною, у небі над хутором Мойка, — пояснив Анатолій Михайлович.

Наступного дня редакційна машина уже мчала мене до мети — Сонячнянської середньої школи, де навчається семикласник Дима Гіренко, якому поталанило зробити чотирнадцять кадрів із зображенням НЛО. Хай сумські колеги не ображаються на мене за несподіване вторгнення, але ж НЛО прилетіло до них з Харківщини, з наших країв...

Школа зустріла нас тишею. якраз йшли уроки, і… фотокартками НЛО, прикріпленими на стенді, поряд з переліком обов'язків чергових по школі. Внизу було написано: «Ці фотокартки зробив учень сьомого класу Дима Гіренко 4 лютого 1990 року. Прохання фотографії не зривати».

З чого почати? Напевно, з розмови з мамою Дими, яка працює бібліотекарем у школі.

— У п'ятницю він фотоапарат вперше взяв у руки, батько йому свій подарував, - почала свою розповідь Лідія Володимирівна. — А в неділю, 4 лютого, вийшов надвір — цуценя сфотографувати. І раптом влітає в хату: «Мамо! Я літаючу тарілку сфотографував!»

— Заспокойся, дитино, сказала йому. — Напевно, гасаєш вулицею, цілий день не ївши, так тобі вже тарілки ввижаються!

Він розсердився, пішов до себе і проявив плівку. Тепер йому ніхто проходу не дає...

Дима невисокий худорлявий хлопчик з допитливими очима так розповідає про свою знамениту НЛО-зйомку: — Лише вийшов на ганок, а від Лавірок (лісок на Харківщині, за кілька кілометрів від Сонячного. — Авт.) летить НЛО. Я вибіг на вулицю, зробив кілька знімків. «Тарілка» летіла півколом, зависла приблизно на висоті 600 метрів біля нашого будинку. Потім різко пішла вгору і зникла в небі. Після цього вона з'являлася вдруге, зробила майже такий самий «маневр», тільки коли я зводив затвор фотоапарата, вона в цей час «ніжки» випустила. Я навіть не помітив як це сталося.

Можна по-різному ставитися до цього випадку. Можна сприймати як факт, адже є докази — чотирнадцять кадрів із зображенням НЛО. Можна й сумніватися, підозрюючи підробку, хоча всі, з ким говорив, категорично це заперечують. Та і сам, розглядаючи негатив, не помітив нічого, що могло б свідчити про фотолюбительський фокус. Але безперечно одне: незважаючи на власні враження, до проведення серйозної експертизи не можна робити однозначні висновки. Якщо ж висновок експертизи буде позитивним, це стане сенсацією, а Дима Гіренко — знаменитістю, тому що, як мені відомо, принаймні в нашій країні ще нікому не вдавалося зробити знімки подібного за формою НЛО. До того ж знімки мають такі деталі, які змушують серйозно замислитися над цією проблемою.

А поки що найбільше вдячна Димі санітарка Сонячнянської лікарні Ганна Григорівна Заїка, яка десь у вересні минулого року (точну дату зараз встановити важко) спостерігала і на собі відчула дію випромінювання неопізнаного літаючого об'єкта. «Тепер хоч люди не сміються з мене, не кажуть, що все це я вигадала», - говорила вона.

Але до цього ми ще повернемося. а зараз мова піде про розповіді школярів, які спостерігали НЛО. Напевно. необхідно пояснити, що ці спостереження були ще задовго до того, як з'явилися фотокартки.

Ось, наприклад, що побачили брати Чередниченки - Сергійко. Віти, Дмитрик. Розповідає старший, восьмикласник Сергій:

— Ми живемо на хуторі Майка. У вересні минулого року, в другий понеділок, ранком збиралися до школи. Брати пішли першими, а я в хаті затримався. Раптом чую галас, Дмитрик додому весь у сльозах біжить, кричить: «Лунатики!». А сталося ось що. Коли вони відійшли від дому, з'явилася «тарілка», від якої конусом падав на землю промінь. Вона зависла над Вітею, він якраз потрапив у середину цього променя. Брат відбіг убік, вона теж за ним і знову зависла. Нарешті, Вітя не витримав, прибіг до нас, а «тарілка» полетіла геть.

До речі, три брати однаково розповідають про НЛО, Цілком можливо, що за час, що пройшов з моменту «зустрічі» з НЛО. якісь подробиці забулися, щось додала дитяча фантазія.

А ось розповідь Наталії Сопітько, восьмикласниці:

— Це було в середу - сьомого лютого. Увечері я дивилася телевізор. Чомусь підійшла до вікна, глянула на вулицю, а над сусіднім двоповерховим будинком висить розплющений круг, посередині в нього виступ, схожий на башточку. НЛО весь червонуватого кольору, а вершечок і низ — сірувато-синього і постійно мерехтить, переливається...

Наталя зробила малюнок НЛО, який за формою і кольором схожий на той, що його спостерігав на початку січня житель Мерефи А. Є. Воронцов («СХ» писала про це 24 січня ц р.).

А зараз — свідчення Г. Заїки.

— Це було у вересні, коли збирали буряки, приблизно о пів на восьму вечора, — розповідає Ганна Григорівна. - Впоралася з домашніми справами, вийшла надвір воду вилити. Чую. щось шумить, але на літак не схоже. Схоже було на сильний вітер, ураган. Все це насувалося з боку Лавірок на мою хату. Акація у дворі росте, так вона місця не знаходила. Я злякалася, але кроку не можу ступити, неначе щось мене притягує до того місця. НЛО летів дуже низько, нагадував сферу півколом, по якій рівномірно були розташовані сріблясті «блюдця». А всередині цієї' сфери теж був круг, але сіруватий, діаметром кілька метрів. Сріблясті круги випромінювали світло. Коли «тарілка» проминула мене, я отямилася, заскочила до хати. Подивилася в дзеркало, а я була в червоній хустці, а обличчя кольором від хустки не відрізняється. Наступного дня воно відійшло, а от очі різали і боліли ще тижнів зо два.

З цих свідчень можна зробити висновок: найчастіше тут спостерігають НЛО у формі перевернутої тарілки і кулі, в основному жовтого кольору. Можна визначити і курс, звідки вони прилітають і куди зникають. Маршрут пролягає зі сходу на Захід, з боку Богодухова, через північну територію Краснокутського району і далі на Полтаву.

Я показував ці знімки багатьом моїм знайомим, колегам. Одні, розширивши від подиву очі, згадували болгарську провісницю Вангу і її слова про «гостей з третьої планети нашої сонячної системи», інші категорично заявляли: «Та кинь ти всі ці дурниці!». Але в цьому випадку є два варіанти: або ж НЛО дійсно відвідує, ці Місця, або ж багато жителів Мойки і Сонячного піддаються галюцинаціям. Що ж, в обох випадках потрібне втручання спеціалістів.

Зізнаюся, залишав Сонячне у кепському настрої. Справа в тому, що, подарувавши купу фотокарток, мені навідріз відмовилися довірити хоча б пару негативів, щоб запропонувати «першоджерела» спеціалістам і зробити якісні відбитки для га-зети. Але ніякі «дипломатичні прийоми» не допомогли, хоча Диму я, здається, умовив.

— Знаєте, це справа державної ваги, — твердо сказав учитель фізики Микола Степанович Загурський, молодий. серйозний чоловік. — Ми написали в Москву, щоб нам науково пояснили це явище. Люди приїдуть незабаром, а що я їм скажу?

А для скептиків Микола Степанович запропонував адресу: Сумська область, Охтирський район, смт Сонячне, середня школа. «Негативи завжди будуть у нас. — сказали мені на проїдання.— Хто сумнівається, хай приїздить. пересвідчиться».
Що ж, можливо, правий Микола Степанович, «державна людина»? Не можна псувати негатив, адже випадок унікальний.

Їхали додому переповнені враженнями. Шофер раз у раз, відриваючись від керма. поглядав на небо: «Де ж той НЛО? Хоча б раз побачити», Зауваживши, що краще за дорогою слідкувати, а то справді «вступимо в контакт». я подумав: навряд чи школярі й дорослі отримають «наукове пояснення» цього явища. Бо подальша доля негативів і свідчень очевидців одна — бути черговим доказом існування не зрозумілого для нас явища. Все написане вище, стосується того, що лежить за межами нашого повсякденного досвіду. Хтось готовий сприйняти це, хтось — ні. Що ж, мабуть, так воно і повинно бути...

Б. МАРЧЕНКО. "Соціалистічна Харківщина", 14 лютого 1990 року
© Украина Аномальная
При копировании материала ссылка на источник обязательна
Категория: уфология (раритет) | Добавил: administrator (09.05.2017) | Автор: Б. МАРЧЕНКО Просмотров: 248
| Теги: Сумская, Гиренко
похожий материал


Всего комментариев: 0



А ЧТО ВЫ ДУМАЕТЕ ПО ЭТОМУ ПОВОДУ ?
Имя *:
Email:
Код *:
ПРАВИЛА



Новости по теме
Ставшая популярной шаровая молния из Одессы
Синевир - как главный объект мистического туризма на Закарпатье
В Украине снова видели Йети: в Запорожье
Умер Вадим Александрович Чернобров
Прогулка по дну Карпатского моря
Интернет-премьера биографического фильма о Юрии Гецко
Камень или яйцо: загадочным экспонатом в Иршавском музее стало больше
Аномальные явления обсудили представители различных религиозных конфессий в Украине
Дмитрий Комаров разгадал тайну снежного человека
Ушел из жизни известный харьковский уфолог Петр Кутнюк

Знаете ли вы, что...
Уфологами многие люди становились после того, как сами лично наблюдали неопознанные летающие объекты. Личный опыт - самый достоверный источник реальности НЛО и аномальных явлений

В этот день...
Сегодня (52 лет назад) 22 июля в 1965 году около 20 жителей Фрамингема (Массачусетс, США) видели круглый серебристый НЛО. Объект завис на 20 минут, затем болтался из стороны в сторону. ...

Чего не хватает на сайте "Украина аномальная"?
Всего ответов: 719


Сказано...
Иммануил Кант

Большинство планет, несомненно, обитаемы, а необитаемые со временем будут населены