Роздуми про позаземне життя


Денис Андрущенко з міста Черкасс (17 років) приймає участь у літературному конкурсі з роздумами про високорозвинуте позаземне життя. У цих роздумах більше романтики, а ніж логічних доказів... та навіть дуже переконливих. Зустрічаємо нового учасника...


Існує така теорія, ніби все, що ми можемо уявити, обов’язково повинно бути. Відштовхуючись від цієї ідеї, не можу не вірити в існування позаземного життя.

Ще змалку, гортаючи книжки про космос, переводив погляд на нічне небо, намагаючись відшукати з-поміж зір сестру нашої Землі. А може, інопланетяни живуть у зовсім інших середовищах, що нас колись здивує. Але факт їх існування дивувати не повинен. Лише появи серед істот земних.

Пам’ятаю, був приємний літній вечір у дитячому таборі. Я разом із товаришами гуляв на теплому пісочку морського узбережжя, яке червоніло від розпеченого неба. Захід сонця дійсно був прекрасний та чимось особливий. Та ми говорили про своє і не дуже уважно дивились. Я – романтик – раз через раз глядів на гарячі фарби… 

Аж раптом біля сонця в небі з’явилися кілька блискучих об’єктів, які немов випромінювали власне світло. Дві секунди – вони одночасно метнулись управо, вліво (різко, під гострим кутом!) і щезли-згасли, немов камінь у морі. Але не залишили після себе жодних слідів. Я, шокований, запитав у інших чи бачили це, але вони лише сміялися…

Яке моє ставлення до цих істот? Грандіозне зацікавлення! Адже, якщо вони змогли нас знайти, а не ми їх, і прилетіти, то багато чого можна дізнатися, навчитися в них. Можливо, інопланетяни відкриють кілька таємниць Усесвіту.

Я й до цього цікавився «спостерігачами», а тепер просто-таки ніби відчував їх «дотики» – різні нагадування про себе: деякі кола на полях, унікальні уламки, історії з викраденням. Знаєте, іноді складається враження, що ми – плід експерименту. А до нас, мов у лабораторію, навідуються дослідники, щоб подивитися на зміни… Тоді відпадає одразу два питання: і «по розуму» і «брати».

А все-таки хочеться вірити, що через кілька «кварталів» галактик у нас є сусіди, які також працюють над питанням: хто ми? звідки? для чого? Вони, мабуть, як і ми, почуваються самотніми. І лише розумний задушевний співбесідник може допомогти заспокоїти духовну спрагу. То що, вони шукають таку людину? Чи вже знайшли і разом намагаються вирішити всесвітні питання? Було б цікаво дізнатися!

Можливо, позаземні істоти живуть навіть в іншому Всесвіті. То є ми в майбутньому. Якщо з цим погодитись, то можна пояснити дежа вю.

Ідея така: світ, наче вишивана сорочка, пронизаний безліччю ниток – мініатюрних «чорних дір», які поєднують світи. Завдяки ним можна бачити, ніби уві сні – а частіше так, – майбутнє. Адже хотілося б знати, як мені приснилася моя прогулянка по Мадриду (крок у крок, як це було) за два місяці до поїздки. Ще й у помаранчевих кросівках, що їх придбав перед виїздом. Тому я не дуже здивуюся, коли на Місяці знайдуть американський космічний корабель 2169 року.

Якщо так і ми бачимо себе в майбутньому, залишається вияснити, чи добре в тому часі або ж яка проблема підкосила життя людства, і виправити зараз. Звучить трохи банально, та більше фантастично. Проте, коли видається така можливість, чому б не скористатися? Адже ми ще так мало знаємо цей світ! Що вчора вважалося казкою – зараз реальність.

А якщо інопланетяни вороже налаштовані? Сумніваюсь. Це нам так хочеться думати. Адже за їх рівня розвитку – я так гадаю – вони могли б давно нас стерти, а Землю, мов повітряну кульку, лопнути. Ми це повинні усвідомлювати і не наставляти ракети…

Звичайно, нам іще на власній планеті порядок треба навести, та й у стосунках між собою. Проте нехтувати можливістю віднайти братів по розуму і, можливо, вірі, – межа невігластва. Нам украй потрібно розвивати космічні програми та продовжувати спостереження. І не тільки заглядати у вітальню Всесвіту, а й простягати руку дружби…

Мені вже легко повірити, що «Піонер-10» – зонд, який покинув Сонячну систему в пошуках розумного життя, – вже в музеї якої-небудь цивілізації, яка готує дружню місію до Третьої від Сонця…

© Украина Аномальная
При копировании материала ссылка на источник обязательна
Категория: Конкурс "Я знаю, братья по разуму существуют" | Добавил: ufodos (15.01.2011) | Автор: Денис Андрущенко Просмотров: 4324
похожий материал


Всего комментариев: 1
написал: Alekc (16.01.2011 17:09)
0  
легко повірити, що «Піонер-10» – зонд, який покинув Сонячну систему в пошуках розумного життя, – вже в музеї якої-небудь цивілізації, яка готує дружню місію до Третьої від Сонця…
Дай Бог, чтоб все так и было.
Вот жаль, что наши музеи пусты.......




А ЧТО ВЫ ДУМАЕТЕ ПО ЭТОМУ ПОВОДУ ?
Имя *:
Email:
Код *:
ПРАВИЛА



Новости по теме
Ставшая популярной шаровая молния из Одессы
Синевир - как главный объект мистического туризма на Закарпатье
В Украине снова видели Йети: в Запорожье
Умер Вадим Александрович Чернобров
Прогулка по дну Карпатского моря
Интернет-премьера биографического фильма о Юрии Гецко
Камень или яйцо: загадочным экспонатом в Иршавском музее стало больше
Аномальные явления обсудили представители различных религиозных конфессий в Украине
Дмитрий Комаров разгадал тайну снежного человека
Ушел из жизни известный харьковский уфолог Петр Кутнюк

Знаете ли вы, что...
В конце 1976 г. в связи с принятием Закона о свободе информации в США государственные архивы начали рассекречивать сведения о НЛО, в том числе и материалы проекта ВВС «Синяя книга», где было изложено 15 000 расследований наблюдений НЛО, происходивших с 1947 по 1969 гг

В этот день...
Сегодня (61 лет назад) 21 августа в 1956 году к самолету "Вайоминг-Монтана" (США) приблизились несколько НЛО в форме гантелей. ...

Возраст посетителей сайта Украина аномальная
Всего ответов: 4214


Сказано...
Метродор

Считать Землю единственным населенным миром в беспредельном пространстве было бы такой же вопиющей нелепостью, как утверждать, что на громадном засеянном поле мог бы вырасти только один пшеничный колос