[ Добавить статью ]

"Хто вони" - запитує Фурдуй Р.С.


Останнім часом сторінки вітчизняних газет і журналів зарясніли повідомленнями про польоти нерозпізнаних літаючих об'єктів (НЛО). Дивні диски, кулі, «бочки», «піраміди» й інші химерні предмети то тут, то там пролітають в повітрі, а то й сідають на землю, дивуючи й лякаючи добропорядних громадян. Вряди-годи хтось із свідків заявляв навіть, що бачив, як із дисків виходили дивні людиноподібні істоти. Як же все це розуміти? Адже ' зовсім недавно дехто з моторних журналістів впевнено строчив: мовляв, ніякої загадки НЛО взагалі не існує (див., наприклад, статтю В. Губарєва «Легенда про пришельцев» в «Правде» за 2 березня 1980 р.), а маститі вчені безапеляційно заявляли, що повідомляти про НЛО можуть хіба що пришелепуваті особи (стаття доктора фіз.-мат. наук Д. Я. Мартинова «Літаючі тарілки - тест на інтелект», журнал «Земля и Вселенная», 1977, № 4). Що ж змінилося? Може, дійсно настав час масового прильоту НЛО? Гадаю, що ні. Просто завдяки гласності преса дістала можливість друкувати всю інформацію, а не лише те, що залишалось від офіційно затвердженої точки зору. Штучна перепона на шляху таких повідомлень впала, і ми почали читати те, що раніше не могло прорватись на сторінки газет.


Портрет-робот гуманоїда, виконаний вченими Оклахомського університету (США) на підставі свідчень 300 очевидців.


Тому нам і навдивовижу всі ці повідомлення, котрими на Заході сьогодні нікого не вразиш, бо там до них давно звикли. Там працюють державні й громадські уфологічні організації, друкуються сотні книжок і журнальних статей, скликаються уфологічні конгреси. Радянському ж читачеві це море інформації було практично недоступне, бо за всі повоєнні роки ми спромоглися перекласти й видати російською мовою єдину книжку на цю тему І- Д. Мензел. «Про літаючі тарілки». М., 1962. Автор її відносить всі спостереження польотів НЛО до міражів, гало й інших оптичних явищ в атмосфері. Мабуть, маючи читачів за цілковитих дебілів, Мензел називає атмосферними міражами навіть такі НЛО, що залишали сліди після посадки на землю, ламали гілки дерев, глушили двигуни автомобілів тощо... Сьогодні західні уфологи переконані в тому, що цю книжку Мензел написав за гроші і на замовлення ЦРУ, і мета її - скомпрометувати проблему і відвернути від неї увагу громадськості. І на такий примітивний гачок попалися наші вчені цензори! Дійсно, літаючі тарілки - це тест на інтелект! Деякі зарубіжні уфологи підозрюють, що в ряді країн, наприклад у США, існують закриті наукові інститути, що займаються вивченням НЛО під контролем міністерств оборони й розвідок цих країн. У всякому разі відомо, що в 1977 р. військові власті Іспанії розсекретили і передали уфологам результати своїх 20-річних вивчень НЛО.
У СРСР в жовтні 1967 р. при московському Будинку авіації і космонавтики було створено секцію з вивчення НЛО, до складу бюро якої увійшли генерал-майор авіації П. А. Столяров, письменник О. П. Казанцев, астроном Ф. Ю. Зігель та інженер А. А. Тихонов. Ця секція не проіснувала й півроку. 29 лютого 1968 р. в «Правде» було опубліковано статтю «Знову літаючі тарілки?», автори якої Е. Мустель, Д. Мартинов (той самий!) і В. Лешковцев в неприпустимо різкому тоні накинулись на «сенсаційні повідомлення про так звані «нерозпізнані літаючі об'єкти», після чого секцію відразу було розпущено.
Лише на початку 80-х ентузіастам-уфологам нашої країни з величезними труднощами вдалося створити перші любительські об'єднання. В Києві таку «Секцію "з вивчення аномальних явищ (АЯ!) в навколишньому середовищі» було створено в 1980 р. Вона входить до складу НТТ радіоелектроніки й зв'язку ім. О. С. Попова і працює на громадських засадах, об'єднуючи вчених різних галузей науки. Принагідно повідомляємо її адресу, куди просимо звертатись всіх свідків НЛО: м. Київ, вул. Тімірязєвська, 2, Комісія з АЯ.
Перше зареєстроване повідомлення про НЛО, як правило, відносять до 1947 р., коли пілот К. Арнольд, пролітаючи над Каскадними горами (США) помітив групу дископодібних об'єктів, що промчали повз його літак. За словами Арнольда, ці начебто диски летіли з надзвуковою швидкістю, вишикувавшись у трикутник, подібно до журавлиного ключа, і нагадували «підкинуті догори дном тарілки» (з його легкої руки журналісти саме так стали називати НЛО). Згодом виявилось, що спостереження Арнольда аж ніяк не перше. Задовго до нього подібні загадкові літаючі феномени спостерігались в різних місцях Землі. Старанні уфологи розкопали, наприклад, у військових архівах часів другої світової війни рапорти американських і англійських льотчиків про їхні зустрічі в небі Німеччини з загадковими «вог­ненними» кулями, що переслідували літаки союзників, «висіли» у них на хвостах, засікались радарами тощо. Деякий час командування англійської повітряної Рейнської армії навіть вважало, що йдеться про якусь нову таємну зброю нацистів.
Але й ці спостереження НЛО, як з'ясувалось, також були не перші. З історичних архівів, літописів, манускриптів тощо видобули мимало згадок про різні небесні «знамення»: «літаючі щити», «вогненні смолоскипи», «палаючі кулі» тощо; багато з них є ніби двійниками тих НЛО, які спостерігаються в наші часи. Про такі об'єкти згадували середньовічні й античні хроністи, а зображення, напрочуд подібні до сьогоднішніх НЛО, залишили на стінах печер навіть наші неолітич­ні предки 15-20 тисячоліть тому. Складається враження, що це явище супроводжує людство упродовж усієї його історії...
Що можна сьогодні сказати про НЛО? Насамперед - це реальне явище, а не, скажімо, галюцинації, містифікації жартівників чи якісь оптичні міражі, на зразок мензелівських
«температурних інверсій повітря». Звичайно, серед багатьох тисяч повідомлень, зібраних уфологами різних країн, є багато «інформаційного сміття», коли за НЛО приймали метеорити, кульові блискавки, супутники, метеозонди, астрономічні явища, зграї птахів чи комах, незвично освітлених сонцем тощо. Так, за даними відомого американського астронома й уфолога А. Хайнека, близько 70 відсотків свідчень, зібраних групою ВПС США «Блакитна книга», складають саме такі повідомлення. Але, за словами того ж Хайнека, після ретельного вивчення свідчень фахівцями, «відсіву» й сортування матеріалів, завжди залишались повідомлення про такі об'єкти, що їх годі було пояснити. В досьє «Блакитної книги» цих «надзвичайно дивних» повідомлень зібралося протягом 18 років близько 700. Саме ці об'єкти Хайнек вважає справжніми НЛО. А якщо врахувати архіви інших уфоло-г4чних організацій світу, то кількість повідомлень про справжні НЛО буде вимірюватись десятками тисяч!
Які властивості мають ці справжні НЛО? Перш за все уфологи поділяють їх (згідно з класифікацією Хайнека) на 2 групи залежно від відстані спостереження. За умовну межу взято відстань в 500 футів (150 метрів). Це обумовлено тим, що людина з нормальним зором (і без оптичних інструментів) з відстані, ближче за 150 метрів, може розрізнити деталі предмета, скажімо, його форму, оцінити розміри тощо. Таким чином, виокремлюють «ближні» й «дальні» контакти спостерігачів НЛО. «Дальні» контакти, в свою чергу, поділяються на «нічні вогні», «денні диски» й «радарно-візуальні спостереження», а «ближні» - на контакти І, II і III типу.
Нічні вогні - це повідомлення, що найчастіше зустрічаються; разом з тим тут трапляється найбільше помилкових ототож­нень. Уночі легше помилитися в оцінці форми світного об'єкта, його розмірів чи відстані до нього. Тому серед «нічних вогнів» відносно багато повідомлень про НЛО, які після перевірки виявляються вогнями літаків і вертольотів, спостереженням планет і метеоритів, різних електричних явищ в атмосфері тощо. Проте, після відсіву помилкових ідентифікацій з певного масиву спостережень, як правило, залишається певна кількість таких свідчень про «нічні вогні», з приводу яких можна лише безпорадно розвести руками. За якими ж особливостями «нічні вогні» можна віднести до НЛО? Передусім за здатність виконувати в небі фантастичні маневри (раптові повороти під кутом 90° на великій швидкості, раптові зупинки без видимого гальмування, «розумна» поведінка й ін.).
Денні диски й радарно-візуальні спостереження. «Денні диски»- друга за чисельністю категорія НЛО. Щоправда, не завжди ці об'єкти мають саме дископодібну форму, але вона є найтиповішою (мал. 2). 


Форми НЛО, за свідченнями очевидців. Спільна риса всіх цих об'єктів - вони являють собою тіла обертання.

Свідки вказують на блискучі, схожі на метал (ніби з полірованого алюмінію чи титану) поверхні дисків. За оцінками свідків, їхні розміри коливаються від кількох метрів до кількох сотень метрів. Інколи диски бувають оточені шаром світного газу чи плазми. Часом на гладкій поверхні відмічають купол з чимось подібним до антени чи штиря.
Авторові пощастило побачити дископодібний НЛО в жовтні 1957 року з борту пасажирського літака, що пролітав у районі Красноярська. Наш ТУ-104 перебував на висоті 8-9 км. Землю закривала суцільна біла ковдра хмар, яскраво освітлених сонцем. І от над цією схожою на арктичну крижану пустелю панорамою в один з моментів польоту я помітив дивний дископодібний предмет, що яскраво виблискував на сонці. Він летів нижче і збоку нашого літака тим самим курсом і з тією самою швидкістю. Відстань до НЛО і його розміри було важко оцінити, хоч мені здалося, він був значно менший за наш ТУ. Диск сяяв так, ніби* його виготовили з полірованого світлого >металу, жодних деталей на поверхні не було видно. Спостерігав я за ним хвилин 5, потім диск зник.
Дископодібні НЛО пролітають, як правило, абсолютно безшумно, хоч інколи, дуже рідко, свідки чують тихе дзижчання, яке порівнюють із стрекотанням вентилятора чи швацької машинки. Складається враження, ніби цей звук народжується безпосередньо в голові свідка - може, має місце якась особлива наводка сигналу точно в слуховий нерв.
До категорії радарно-візуальних спостережень входять найцінніші повідомлення про НЛО, тому що належать вони свідкам з високим рівнем підготовленості й здатності до ідентифікації повітряних об'єктів: авіаторам, які працюють на аеродромних контрольних вежах, персоналу військово-повітряних баз, технікам, що обслуговують радарні установки, пілотам військових і цивільних літаків тощо. Крім того, що-що, а радіолокаційну установку аж ніяк не можна запідозрити в тому, що вона хворіє на галюцинації чи фіксує метеорологічні міражі. І коли радар фіксує ціль, що має всі ознаки металевого об'єкта, а цей об'єкт одночасно спостерігають пілоти чи інші свідки, то тут, як кажуть, є над чим замислитись. Щоправда, не завжди НЛО фіксуються радарами. Відомі випадки, коли радар «веде» якусь ціль, а пілот літака, що перебуває поруч з нею, нічого не бачить; інколи навпаки, свідки помічають НЛО, а на екрані локатора - пустка. Буває й так, що одні свідки бачать НЛО, яке «засік» радар, а інші - не бачать нічого. От уривок одного з останніх повідомлень про спостереження НЛО, яке мало місце на території Києва:
«Є ціль!» - надійшло повідомлення на командний пункт від оператора радіолокаційної станції. Підполковник В. Шаванов швидко глянув на циферблат годинника. Було 18.46 12 листопада...
За кілька хвилин до цього йому доповіли, що над територією ВДНГ УРСР відпочиваючі там кияни спостерігають у вечірньому небі світний об'єкт. Ось тоді один з радіолокаційних підрозділів отримав наказ пильно «подивитись» у напрямку ВДНГ. І згодом локаторники встановили контакт з об'єктом. Було визначено характерні особливості його пове­дінки. Об'єкт не рухався. Радіовисотомір чітко фіксував постійну висоту об'єкта - 400 метрів...


Карти Бетті Хілл (верхня) та Марджорі Фіш (нижня). Латинські абревіатури - назви сузір'їв: 5УМ - Сонце; КЕТ -Сітка; СЕТ - Кит; ЕКІ - Ерідан; МЕМ - Столова Гора; Р5С- Риби.


Ці малюнки на стінах печер виконали наші предки тисячі років тому. Що на них зображено? Чи не те, що ми сьогодні називаємо НЛО? Зверніть увагу на малюнок з печери Ніа (Міаuх) - пунктирні лінії наче вказують на траєкторію польоту загадкового дископодібного об'єкта.

Офіцер Б. Ф. Пермяков отримав наказ терміново виїхати в район ВДНГ, щоб візуально виявити загадковий об'єкт. За словами Бориса Федоровича, коли він прибув туди, на нього чекало цілковите розчарування. Літня жінка, яку він зустрів біля в'їзду на виставку, та міліціонер нічого не чули про об'єкт і не спостерігали його. Заїхав Пермяков і до райвідділу міліції, де також про це не знали. Та все ж...
Підполковник Шаванов, отримавши повідомлення від операторів, вирішив «перевірити» техніку і зателефонував додому в район Нивок. Донька Ірина, що зняла трубку, повернулася з балкона схвильована:
- Бачу білий хрест, прямокутник, а в ньому ніби вогняна спіраль, він наче пульсує, підсвічується,- переказала вона батькові свої спостереження. І хоч від Нивок до виставки по прямій кілометрів з десять, з балкона 9-го поверху дівчина добре бачила дивний об'єкт». («Лєнинское знамя», 17 листопада 1989 р.)
У деяких київських газетах з'явилися повідомлення про телефонні дзвінки від свідків, які бачили над ВДНГ об'єкт, схожий на вогняну кулю. А пілот винищувача-перехоплювача, направленого в район ВДНГ, ніякого об'єкта в повітрі не помітив...
Ближні контакти - найдивніші й дають найціннішу інформацію про такі деталі, що їх неможливо розрізнити здалеку, Водночас повідомлення про «ближні контакти» слід сприймати з максимальною обережністю, ретельно перевіряючи ступінь вірогідності факту і правдивості свідків. Деякі уфологи взагалі не беруть до уваги поодинокі повідомлення про «ближній контакт», якщо вони не підтверджуються іншими незалежними спостереженнями того самого об'єкта. '
До «ближніх контактів» І типу відносять випадки, коли НЛО спостерігається з відстані, ближчої за 150 метрів, і при цьому відсутня взаємодія між об'єктом і середовищем. Так би мовити, пролетів НЛО і зник, от і все. Хіба що свідок помітить якісь деталі його форми чи поведінки в польоті.
До групи «ближніх контактів» II типу відносять випадки взаємодії НЛО з природним середовищем. Ідеться про фізичну взаємодію об'єкта як з неживою, так і з живою природою. Скажімо, після посадки НЛО виявляють поламані кущі чи гілки дерев, прим'яту чи спалену траву, відбитки на ґрунті тощо. Тварини бояться НЛО - собаки виють, корови розбігаються. Є численні згадки про вихід з ладу електрообладнання автомашин та інших транспортних засобів, перешкоди в роботі радіоприймачів і телевізорів тощо. Люди, які опиняються близько від НЛО, повідомляють про відчуття тепла, невагомості, вітрової хвилі, здатної розхитати автомобіль... Інколи свідки переживають загадкове явище, що зветься «тимчасовим паралічем». Людина не може зрушити з місця чи бодай підняти руку, хоча серце, легені й свідомість функціонують нормально. Свідки контактів 2 типу повідомляють, що після відльоту НЛО «параліч» минає, фари автомобіля знову спалахують, стартер «приходить до тями», радіоприймач починає нормально працювати.
Ближні контакти III типу - найфантастичніша категорія повідомлень про НЛО. До них слід підходити якнайобережніше, а краще за все піддавати свідка чи свідків ретельним соціологічним, психологічним чи психіатричним дослідженням. Західні уфологи часто використовують при розслідуванні таких повідомлень «детектор брехні» і вдаються до наркологічних обстежень свідків. Дуже цікаві результати в деяких випадках дало застосування гіпнозу. Справа в тому, що свідки «ближніх контактів» III типу заявляють, ніби вони бачили чи навіть вступали в контакт з «пасажирами» НЛО (останніх називають також «уфонавтами», «гуманоїдами», «пілотами» тощо).
Не слід гадати, що цих «надто дивних» повідомлень бракує. За даними таких західних уфологічних організацій, як МУФОН і НІКАП, протягом З0 років (з 1947 по 1977) в різних місцях земної кулі зареєстровано понад 1500 посадок НЛО, причому в 300-350 випадках свідки розповідають про «живі істоти», які виходять з НЛО, чимось займаються біля них (скажімо, ніби виконують ремонтні роботи), а то й вступають в контакти з людьми, навіть беруть їх на борт своїх апаратів.
Гуманоїди (від латинського «гуманоїдес» - людиноподібний) описуються як істоти, що відрізняються від людей лише деякими рисами (скажімо, невисокого зросту, непропорційно великою головою, великими, дещо видовженими очима, безгубим ротом, зеленуватим чи сірим кольором шкіри і т. ін.). За свідченнями очевидців, вони бувають одягнені в блискучі, начебто металеві і в той же час еластичні суцільні костюми, на зразок скафандрів чи гідрокостюмів, що їх одягають аквалангісти (мал. 3). Цікаво, що основні риси цих істот збігаються в описах свідків з різних країн, котрі не мали контактів між собою і не читали ніякої уфологічної літератури. Наведемо кілька класичних прикладів контактів 3 типу.
Ріо П 'ардо, Бразилія, 4 листопада 1954 р. Ніч була спокійна, тиха, погода ясна, місцевість безлюдна. Раптом рибалка помітив у небі дивний світлий об'єкт, що, за його словами, нагадував «дві миски, покладені одна на одну». Апарат діаметром близько 5 м приземлився поряд з Альваресом. Незважаючи на переляк і гарячкове бажання втекти, селянин закляк, не в силі поворухнутись. За якусь мить він помітив три невисокі постаті, одягнені в білу одіж, що вийшли з об'єкта. Не звертаючи уваги на свідка, вони заходились скубти траву й листя дерев, одна з істот набрала річкової води в невеликий блискучий предмет, схожий на металічний тюбик. Потім вони ввійшли до апарата, який піднявся вертикально вгору і в цілковитій тиші блискавично розтанув у небі.
Жозє Альварес, до якого повернулася здатність рухатись, переляканий прибіг до села і став розповідати сусідам, що бачив демонів. Свідок неписьменний, ні радіо-, ні телеприймача в нього нема, ні про які літаючі тарілки ніколи в житті не чув. Односельці вважають його людиною добросовісною, спокійною і роботящою.
Сокорро, штат, Нью-Мехіко, США, 24 квітня'1964* р. Поліцейський Лонні Замора, їдучи в патрульному автомобілі, бачить у небі вогонь і чує гуркіт. Помітивши, що вогонь опускається в невелику* яругу, прямує туди. Виїхавши на пагорб, Замора бачить на дні яруги яйцеподібний, білий, ніби алюмінієвий, апарат без вікон, близько 4 м заввишки і 5 м завширшки, на 4 підпорах, а поруч з ним порпаються 2 постаті невисокого зросту в білих «комбінезонах». Вирішивши, що людям потрібна допомога, Замора зупиняє автомобіль і біжить до них. Але ті, щойно помітили поліцейського (а він був уже на відстані ЗО м), хутко вскочили до апарата. Знову почувся гуркіт, з-під об'єкта вихопилось полум'я, а переляканий полісмен кинувся навтьоки. «Яйце» ж за кілька секунд зникло, промчавши низько над землею з шаленою швидкістю. Коли до місця події під'їхав викликаний Заморою по рації інший полісмен, сержант Грейвз, спалена трава ще тліла. «В чому справа, Лонні? - запитав він. - У тебе такий вигляд, ніби ти побачив диявола». «Можливо, саме його я й бачив»,- відповів Замора.
На місце події невдовзі прибула спеціальна слідча група місцевої міліції. Вона виявила обвуглену траву, заглиблення в грунті в тих місцях, де, за словами Замори, стояли «ніжки» апарата, а також нечіткі відбитки слідів малих стоп на м'якому піску. Цей випадок розслідували ВПС США і кілька уфологічних організацій. Аналіз зразків грунту і рослинності нічого не дав... »
Штат Нью-Хемпшір, поблизу канадського кордону, США, 19 вересня 1961 р. Ця безпрецедентна навіть серед «ближніх контактів» III типу пригода сталася з подружжям американців Бетті й Барні Хілл, які пізньої ночі їхали з Канади до Портсмута. Шосе крутилося між гір, укритих лісом. Якоїсь миті Хілли помітили яскраву «зірку», що рухалася в небі, зни­жуючись над їхнім авто. Потім «зірка» обернулася на яскраве джерело світла, яке ніби зникло в лісі. Зупинивши авто, Барні вийшов, щоб подивитись, чи не літак це бува упав. Та за кілька хвилин прибіг назад геть переляканий, вскочив до авто і натиснув на акселератор. У цю мить, як запевняють Хілли, виникли дивні пульсуючі звуки, й вони відчули, що засинають.
Отямились вони, почувши серію таких самих уривчастих звуків. Вони сиділи в своєму автомобілі, який повільно котився шосе за 56 км від місця їхнього спостереження об'єкта. Хілли подивились на годинник і перестали будь-що розуміти: з моменту, коли вони зупинили автомобіль і Барні зайшов до лісу, минуло 2 години! Що сталося з ними за цей час - вони не пам'ятали.
Після цієї пригоди у Хіллів почались неприємності: в Барні з'явились ознаки манії переслідування, Бетті мучили кошмари. Ліки не допомагали, і зрештою, вони звернулись до психіатра. Той почав лікувати подружжя за допомогою гіпнозу. І тут виявились дивовижні речі. В стані глибокого гіпнозу у Хіллів розблокувалась пам'ять, і вони розповіли лікареві, що саме сталося з ними протягом тих двох годин. Лікар записав цю розповідь на магнітофон. Виявилось, що якісь людські істоти невисокого зросту, одягнені в біле, завели Хіллів до великого диска, що стояв у лісі, і там провели над ними якісь медичні обстеження. За словами Бетті, її роздягли, поклали на стіл, взяли у неї клаптики шкіри і шматочки нігтів, ввели в пупок якусь довгу голку, що мала на протилежному кінці прилад на зразок маленького телевізора («шеф» гуманоїдів, який провадив дослідження, пояснив Бетті, що це - перевірка, чи не вагітна вона).
В цю мить стався кумедний епізод. До приміщення, де обстежували Бетті, зайшов інший гуманоїд, наказав їй (жестом, бо розмовляв з Бетті лише «шеф») розкрити рота і спробував витягти рукою її зуби. Не досягнувши мети, він, схоже, здивувався. Як розповів Барні, при огляді в нього виймали з рота зубний протез. Мабуть, це й було причиною перевірки зубів Бетті. Не без гумору професор Хайнек пише з цього приводу: «Можна собі уявити звіт про експедицію на Землю на засіданні вчених планети «X». Із звіту буде випливати, що у чорних самців на Землі зуби з'ємні, а у білих самок - ні».
Після обстеження «шеф» показав Бетті щось схоже на зоряні карти, де були зображені кольорові кружечки, з'єднані лініями. Перебуваючи в стані гіпнозу, Бетті намалювала цю карту (мал. 4). 1966 року картою Бетті Хілл зацікавилась астроном М. Фіш. Припустивши, що карта відтворює ділянку зоряного неба такою, як її видно з планети прибульців у напрямку на Сонце, Фіш почала шукати «їхню» зірку, обчислюючи трьохмірні моделі різних сузір'їв, починаючи з найближчих до Сонця. Три роки астроном займалась цією марудною справою, та врешті-решт знайшла зоряну систему прибульців (мал. 2). Модель являла собою ділянку неба, що її можна спостерігати із сузір'я Сітки в околицях зірки Дзета Ретікулі. Ця зірка віддалена від Сонця на 37 світлових років і видна лише з південної півкулі. На карті Хілл удалось розпізнати 9 зірок, серед них відому Тау Кита, яку часто згадують при обговоренні проблеми пошуків «братів по розуму». Цікаво, що всі зірки цієї ділянки неба схожі за своїми параметрами на наше Сонце, тому в їхніх околицях, як вважають вчені, може існувати життя, схоже на наше, тобто, білкове.
Деякі критики заявляли, що все могло бути інакше, хтось з астрономів заздалегідь намалював цю карту і показав її Бетті, а та запам'ятала її і, перебуваючи під гіпнозом, відтворила. Проте, виявилось, що три зірки, які утворюють на карті Бетті Хілл характерний трикутник (Каппа Форнакс, Гліз 95 і Гліз 86. І), ще 1964 року були відсутні в астрономічних каталогах (вірніше, відсутня була перша з них,
а положення двох інших - невірно обчислено. Іншими словами, знати про точне розташування цих трьох зірок у 1961 році міг лише той, хто прилетів із сузір'я Сітки!
Наведені приклади (а їх можна було б продовжувати) вимагають, безперечно, логічного висновку: НЛО - це літальні апарати (автоматичні чи керовані) якоїсь високорозвиненої позаземної цивілізації (ВПЦ). До такої думки схиляється, наприклад, один з патріархів ракетобудування, німецький професор Герман Оберт: «Я вивчив усі аргументи за і проти існування літаючих тарілок. Як на мій погляд, НЛО дійсно існують, цілком реальні і являють собою космічні кораблі з однієї або кількох сонячних систем. Ними, напевне, керують розумні істоти, представники раси, що веде наукове спостереження за нашою Землею протягом століть».
Та не все так однозначно в цьому феномені. Є безліч фактів, які засвідчують, що значна кількість НЛО аж ніяк не матеріальні (в нашому розумінні) об'єкти. Як, скажімо, розцінити таке спостереження:
У вечірньому небі (Азорські острови) зненацька з'являється яскрава зірка. Розгоряючись, вона спускається вниз і перетворюється на величезну (діаметром добрих два десятки метрів) прозору кулю голубуватого кольору. Куля безшумно рухається над землею на висоті близько 200 метрів. Усередині цього фантома, подібного до велетенської мильної бульбашки, численні спостерігачі помічають якісь дивні прозорі «шафи» і «верстати», біля яких працюють дві, також прозорі, велетенські людиноподібні постаті. Химерна куля з таким фантастичним вмістом рухається протягом 15-20 хвилин, а тоді раптово «стягується» в сліпучу крапку й безслідно щезає. Цей випадок узято з вищезгаданого досьє, що його передали іспанські ВПС ученим-уфологам.
Є численні спостереження «дивної поведінки» НЛО, яка ніби суперечить відомим фізичним законам:
об'єкти безслідно «пірнають» у землю;
«розмножуються» на очах свідків на кілька менших об'єктів;
навпаки, з'єднуються, зливаючись в одне ціле;
миттєво зникають в одному місці і з'являються в іншому;
поступово «тануть» у повітрі, зникають з поля зору;
змінюють свою зовнішню форму і т. ін.
Деяких уфологів такі спостереження наштовхують на думку про вторгнення в наш світ об'єктів чи істот з іншої просторово-часової площину чи з якогось паралельного світу, якого ми не помічаємо, бо він не взаємодіє з нашим світом, але представники цього світу здатні проникати до нашого.
Є й така гіпотеза: НЛО - це «машина часу» наших високорозвинутих нащадків, що прибувають до нас з майбутнього...
Є група гіпотез, що пов'язують такі «фантомні» НЛО з психофізіологічними чи пара-психологічними явищами, вважаючи, що матеріальні прояви НЛО та їхні фізичні дії є лише окремим випадком таких явищ. Вважається, що загадкові спостереження є проявом особистої чи колективної підсвідомості тощо. НЛО, мовляв, не що інше, як зображення чи символи. В минулому їх могли уявляти в образі Діви Марії, а сьогодні - у вигляді космонавтів чи зоряних апаратів.
Інші дослідники вважають такі «нематеріальні» НЛО чимось на зразок голографічних зображень, які ВПЦ проектують на наше небо, а можливо, в деяких випадках - безпосередньо в мозок свідків. До цього ж типу нематеріальних явищ чи фантомів можна, мабуть, віднести й випадки битв небесних армій-привидів. Численні згадки про них зустрічаються в середньовічних хроніках. Так, один з літописців описує, як у 1568 році налякані жителі спостерігали в небі Фландрії битву двох армій-фантомів, що тривала кілька годин. У 1668 році в Дордоні протягом кількох днів свідки спостерігали запеклу сутичку небесних армій, де діяли піхота й кавалерія. Битва супроводжувалась страшенним гуркотом. Власті міста дали кілька пострілів з гармат, щоб відігнати примарні війська, та безуспішно.
Цікаве спостереження подібного феномена відноситься до 1906 року, коли численні свідки побачили неподалік від Парижа, в Тріаноні, примарний «маєток», оточений лужками, на яких гуляли люди в одязі епохи Людовіка XVI. В цьому натовпі помітили вродливу молоду блондинку, в якій впізнали страчену в 1793 році французьку королеву Марію Антуанетту.
Останній відомий «спектакль» такого типу стосується 1945 р. В одному з уфологічних журналів наводиться свідчення колишнього працівника швейцарського консульства, що тоді було біля Хіросіми. Як розповів цей свідок, наступного дня після американського атомного бомбардування спостерігався дивний фантом: у небі над сплюндрованим містом з'явився привид центру Хіросіми, яким він був до атомного вибуху: було видно будинки, вулиці з перехожими, дерева, квіти, красивий горбатий місток, на якому гуляли діти тощо. Фантом з'являвся протягом трьох днів і спостерігався кожного разу пару годин. Враження було таке, наче хтось спеціально демонстрував кінофільм, показуючи прекрасне місто, що існувало вчора, а сьогодні перетворилось на радіоактивне згарище. Ніби хтось хотів сказати: «Люди! Дивіться, що ви наробили!».
Які ж контраргументи висувають противники гіпотези позаземного походження НЛО? Перший з них такий. Оскільки, кажуть нам, життя в Сонячній системі існує лише на Землі, можемо припустити, що НЛО прилітають з інших зоряних систем. Але ж міжзоряні відстані такі великі, що переліт від зірки до зірки нереальний. Опоненти кажуть: якби астронавти летіли до найближчої зірки Проксіми Центавра з такою швидкістю, яку має найшвидший наш корабель - «Аполлон», що літав до Місяця, то витратили б на подорож кілька тисяч років. На це відповідає не без сарказму польський уфолог 3. Бланя: «Керуючись тим самим методом, я міг би сказати, що якби хробак вирушив до Проксіми Центавра, то доповз туди б за 100 мільярдів років. Який висновок можна з цього зробити? Лише один - розумовий стан цього хробака явно не в порядку, якщо, маючи таку швидкість, він зібрався на Проксіму Центавра, а не на сусідній лист».
Такі, з дозволу сказати, аргументи є ні чим іншим як типовим «геоцентризмом», коли вважається, що саме ми досягли найвищого знання і що наш корабель «Аполлон» - це вершина техніки взагалі, коли навіть не допускається, що хтось у космосі міг вигадати кращий засіб для пересування. Заперечення можливості дальніх космічних перельотів, виходячи з параметрів сьогоднішньої земної техніки, виглядає просто смішним, якщо не сказати - безглуздим.
Інший «убивчий» аргумент: якщо НЛО - це Космічний Розум, то чому вони не вступають з нами в контакт? А коли не вступають, то ніяких НЛО насправді нема. Але що насамперед розуміється під словом «контакт»? Ті, хто вказує на відсутність контактів, підсвідоме чекають двостороннього контакту, причому, в нашому розумінні. Скажімо, десь, у Байконурі чи на якому-небудь центральному майдані столиці сідає «тарілка», ми її урочисто (з оркестром?) зустрічаємо, з неї виходять «брати по розуму», а наші дівчата в національному вбранні підносять їм хліб-сіль... Але ж «брати по розуму» могли обігнати нас у своєму розвитку настільки, що подібний контакт взагалі неможливий. Ситуація може нагадувати модель, яку не без сарказму змальовує американський учений Ф. Солсбері: «Уявіть собі аборигенів Центральної Австралії, які живуть у кам'яному віці і не знають ще ні лука, ні стріл. Вони не мають жодних контактів із сучасною цивілізацією. Що трапиться, якщо один з них побачить у небі реактивний літак? Коли він розповість про величезну птицю, яка не махає крилами, не має ніг, створює страшний гуркіт, а з хвоста випускає дим, то його соплемінники вирішать, що їхній товариш з глузду з'їхав. Навіть якщо феномен повторюватиметься досить часто, щоб його визнали за реальність, важко припустити, що тубільці зможуть з цього зробити висновок про рівень нашої цивілізації чи про наші наміри. Вони можуть завдатись питанням: «Чому розумні істоти, які літають на блискучих птицях, не приземляються і не починають торгувати з нами кістяними паличками для носа?»
Для розуму, що обігнав нас на сотні тисяч років, прямий контакт з нами може не становити жодного інтересу. Нас можуть вивчати, як ми вивчаємо життя мешканців мурашника чи зграю мавп в африканських джунглях, відловлювати окремих осіб для медичних досліджень тощо. Інакше кажучи, контакт є, але він не такий, як нам би того хотілось, він односторонній, причому, в більшості випадків ми про нього навіть не здогадуємось. Для ВПЦ, що має змогу стежити за нами сотні років, сприймаючи не лише наші радіо- і телепередачі, а й наші думки, нема ніякого сенсу кричати в мегафон: «Агов, відгукніться, брати по розуму!»
Можна запитати: а якого біса взагалі ВПЦ, що досягла фантастичних висот в науці й техніці, спостерігати за нами? Правда, якщо припустити, що розвиток цивілізації на Землі йде зовсім не так, як в інших цивілізацій, якщо ми в цьому відношенні унікальні, то саме тому можемо представляти інтерес для позаземного розуму. В цьому випадку зрозуміло, як важливо не втручатися в процеси, що йдуть за земними правилами, не чіпати наш «заповідник». А може, у ВПЦ навіть існує закон: ні в якому разі не втручатися в життя і розвиток низькоорганізованих цивілізацій? Не втручатися навіть тоді, коли кров ллється рікою, коли одні «гомо сапієнси» ріжуть інших лише тому, що в тих інших не такий колір шкіри, Інша мова або вони не так хрестяться... Не виключено, що ВПЦ з власного досвіду знають, що свою присутність можна відкрито демонструвати лише тим суспільствам, які вже подолали підготовчу стадію (пороговий рівень) свого розвитку і не виявляють схильності до самознищення. В противному разі прямий контакт може виявитись убивчим саме для примітивної цивілізації.Згідно з гіпотезою київського астронома О. Ф. Пугача, польоти НЛО - це свого роду закодоване послання нам від ВПЦ. Ми його зможемо зрозуміти лише тоді, коли змінимось самі, коли зуміємо власними силами подолати ті протиріччя, що сьогодні роздирають нашу цивілізацію, вийдемо з кривавого підготовчого етапу розвитку і станемо гідними високого звання розумних істот. Поки що ж..., ...за даними уфологічної організації ІКУФОН, з 1947 року арміями різних країн світу було здійснено понад 30 спроб збити НЛО зенітками, ракетами, винищувачами-перехоплювачами......згадувана вище Бетті Хілл гастролює з лекціями, в яких стверджує, що мала контакт з янголами і спромоглася стати пророчицею господа Бога......в Лімі (Перу) затримано банду злочинців, небезпечних зломщиків, якими керував гангстер на прізвисько Пігмей. Злочинці вдягались «прибульцями з інших планет» і, використовуючи настрої публіки під впливом повідомлень про НЛО, здійснювали зухвалі пограбування квартир, приголомшуючи переляканих людей своїм фантастичним вбранням...
© Украина Аномальная
При копировании материала ссылка на источник обязательна
Категория: уфология (раритет) | Добавил: ufodos (04.02.2009) Просмотров: 4497
похожий материал


Всего комментариев: 0



А ЧТО ВЫ ДУМАЕТЕ ПО ЭТОМУ ПОВОДУ ?
Имя *:
Email:
Код *:
ПРАВИЛА

Сообщить об НЛО над Украиной
Новости по теме
Аномальные явления обсудили представители различных религиозных конфессий в Украине
Дмитрий Комаров разгадал тайну снежного человека
Ушел из жизни известный харьковский уфолог Петр Кутнюк
В Николаеве кости мамонта валялись на мусорке
На Сумщине обнаружили новую аномальную территорию
К истокам европейской цивилизации: полвека длятся археологические раскопки в Королево (Закарпатская область)
Помогите вспомнить все! Украинка попросила помощи от инопланетян
Исследователь аномальных явлений из Винницы раскрыл природу всех аномальных явлений
Феномену "Сумской чупакабры" исполнилось 5 лет
69 лет назад... в этот день зарождалась мировая уфология

Знаете ли вы, что...
Деятельность SETI стала основой для создания в 1997 году нашумевшего голливудского фильма "Контакт" с Джоди Фостер в главной роли

В этот день...
Сегодня (28 лет назад) 21 января в 1989 году в "Вечернем Ленинграде" появляется шокирующая советских читателей статья Н.Лебедева "НЛО: необъявленная война". ...

Пользуетесь ли Вы уфологическим софтом?
Всего ответов: 921


Сказано...
Реймонд Дрейк

Обычный человек рассуждает, исходя из элементарной логики... Созерцая прекрасное небо, он испытывает трепет и знает, что Бог создал эти сверкающие звезды не только для того, чтобы ими любовались люди